Home
Олесь Мåслюк's Journal
 
[Most Recent Entries] [Calendar View] [Friends]

Below are the 20 most recent journal entries recorded in Олесь Мåслюк's LiveJournal:

    [ << Previous 20 ]
    Monday, June 16th, 2008
    11:19 am
    Нью-йоркські обличчя і морди
    Обличчя і морди

    ... )

    Current Music: Bashung "Je tuerai la pianiste..."
    Thursday, May 22nd, 2008
    9:42 pm
    Це Нью-Йорк, кажу я...
    Chevtchenko Shevchenko

    Париж - Нью Йорк = 7 г. 30 хв.
    Saturday, February 16th, 2008
    9:39 pm
    Обіцяв (1, 2)


    Парижанки на Міроменіль
    Парижанки
    Parisiennes

     



    Кілька дотичних посилань / Liens
    •  Vassyl Stous. Œuvres complètes / Василь Стус. Твори в 6 т. 9 кн.
    •  Vassyl Stous. Quelques traductions en français / Стус фр. мовою
    •  Kateryna Kindras. Deux histoires d'amour, dont celle de Lola et d'Ivan Svitlytchny / Катерина Кіндрась. Дві історії кохання



    tag France
    Saturday, September 8th, 2007
    8:16 pm
    Урльоп в Парижі
    Paris. 030907
    Урльоп в Парижі
    Monday, June 11th, 2007
    6:19 am

    Богомол
    Нічний гість
    Wednesday, May 9th, 2007
    11:50 pm
    "Победителей восточного обряда" - с праздником !
    Прапор Прапор
    Tuesday, March 27th, 2007
    4:51 am
    інший текст - l'autre texte

    ориґінал - фр. ) Гапа Н. Карпа - Hapa N. Karpa

    Джерело

    Current Music: Serdar Ortaç - Sor
    Tuesday, March 20th, 2007
    12:43 pm
    В Парижі дощ і всі читають Андруховича
    A Paris il pleut et tout le monde lit Androukhovytch A Paris il pleut et tout le monde lit Androukhovytch

    "A Paris il pleut et tout le monde lit Androukhovytch"
    2:19 am
    В Парижі дощ і всі читають Андруховича
    A Paris il pleut et tout le monde lit Androukhovytch

    "A Paris il pleut et tout le monde lit Androukhovytch"


    І навіть Його Екселенція.
    1:02 am
    В Парижі дощ і всі читають Андруховича
    A Paris il pleut et tout le monde lit Androukhovytch

    "A Paris il pleut et tout le monde lit Androukhovytch"


    Навіть в Starbucks
    Friday, March 16th, 2007
    6:21 am
    Push the button !

    Здається цього ще ніхто не зауважив публічно, але Пакетики Чаю стануть на майбутнім Гелсінґфорськім Eurovision Song Contest речником ізраїльскої секретної доктрини використання атомної зброї. Виглядає на те, що Ізраїль вирішив "вийти із атомної шафи" і ляпсус Ехуда Ольмерта пару місяців тому таки не був просто ляпсусом.

    Що ж за військову таємницю виспівує Кобі Оз ? Вмикаю плеєр. Пуш зе батон (Тисни на кнопку) :

    The world is full of terror
    If someone makes an error
    He's gonna blow us up to biddy biddy kingdom come
    There are some crazy rulers
    They hide and try to fool us
    With demonic, technologic willingness to harm


    Від такого симпатичного панства нічого иншого й не очікуємо :


    They're gonna push the button...


    Але покищо нам пощастило : ми живі, і навіть не поранені...

    On a beaucoup de chance d'être vivant, même pas blessés
    Avancement tactique de régimes fanatiques
    Situation tragique qui me met les larmes aux yeux.

    And I don't wanna die
    I wanna see the flowers bloom
    Don't wanna go kaput kaboom
    And I don't wanna cry
    I wanna have a lot of fun just sitting in the sun


    І незважаючи на весь цей флавер павер, і незважаючи на все це...

    But nevertheless...


    He's gonna push the button...


    Хто саме є цей Він, що повстає з чарлі чаплинського "тактичного просування фанатичних режимів" всім відомо як в Будинку Піонерів м. Гельсінґфорс, де відбуватиметься Eurovision Song Contest 2007, так і поза його межами.

    По тім, як Чарлі Чаплін в шатах аятоли протанцював із - такою легенькою - земною кулею, найперша історична паралель, яка спадає на думку це Мюнхенські Угоди. Кльум, кльум, зе ма шекульам осім. І відповідні наслідки Мюнхена : шекульам хасре онім.

    Але якщо Західні демократії так недалекоглядні сьогодні, як вони були вчора, різниця із Другою Світовою є та, що сьогодні існує жидівська держава, і якщо веім ямшіх лігіот мафхід, рак аз ані аґід


    I'm gonna push the button...


    І краще це чітко усвідомлювати : або існує Ізраїль, або не існує Близького Сходу.

    На кінець додам : після того, як, у відповідь на атомну атаку Ахмедушеньки, Кобі Оз таки натисне на кнопку... я більше на вашу планету не приїду, навіть на вакації.
    Втім стам, зе гаколь стам, анахну льо бе мізрах гатіхон.

    Як кажуть в Одесі, салям алейкум шановні !
    Thursday, February 15th, 2007
    3:27 pm
    Урльоп в Парижі
    A Paris il pleut et tout le monde lit Androukhovytch

    "A Paris il pleut et tout le monde lit Androukhovytch"
    Sunday, February 4th, 2007
    7:18 pm
    Урльоп в Парижі
    Urlop v Paryji

    Le beau est toujours bizarre
    Friday, June 23rd, 2006
    4:28 am
    Емма Андієвська
                      Казка про упиреня, що живилося людською волею
    Tuesday, April 4th, 2006
    2:02 am
    Бомбардування - Bombardement

    1913   -   1983      

    ориґінал – фр. ) Ігор Костецький - Ihor Kostetsky

    Велика подяка М.Р.С. за те, що так мило надав ориґінальний текст І. Костецького. О.М.
    Sunday, April 2nd, 2006
    5:46 am
    Ботакє - C'est ainsi

    1968            

    ориґінал - фр. ) Тарас Прохасько - Taras Prokhasko
    Friday, January 27th, 2006
    12:02 pm
    UPD.
    Через те, що в коменти навіяло повно флуду, « Б о т а к є » перенесено в инший сабж.
    Friday, December 9th, 2005
    2:12 am
    Я (Романтика) - Je (Romantica)

    1893   -   1933      
    Початок ) Микола Хвильовий - Mykola Khvylovy
    Friday, September 2nd, 2005
    12:01 am
    Доктор Серафікус - Docteur Séraphicus

    1894   -   1969       

    Розділ І ) В. Домонтович - V. Domontovytch
    Monday, June 20th, 2005
    7:13 am
    Подорожі


    Я багато подорожую, хоч ті, що мене знають, клянуться, що я не виходжу з помешкання. Я об’їздив усі країни і всі океани, хоч мої сусіди і твердять, що я не виходив далі, ніж до молочарскої крамниці. Я попривозив гори екзотичних сувенірів, від яких ломиться моє помешкання, але ті, що заходять до мене, бачать лише порожню кімнату, бо я розмістив речі під таким кутом зору, що їх можна помітити лише тоді, коли знаєш, під яким кутом зору вони стоять. Люди не спостережливі. Це я помітив давно і, бувши людиною, що не любить, щоб в її діях і помислах товклися сторонні, як на ярмарку, побудував на цьому своє життя, і досі я не помилився. Коли я в ранці беру пляшку і йду по молоко, щоб за рік, відбувши кругосвітню подорож, ранком повернутися з повною пляшкою, вони думають, що це той самий ранок, що й рік тому. Вони кажуть : “От тепер він уже повертається з пляшкою молока.” І всі мої подорожі я відбуваю сам для себе. Бувши невтаємниченими, вони не співподорожують за мною, не ділять моїх вражень, і тому мої неподільні подорожі з морів і країн настільки переповнені ваговитими подіями, словами й настроями, що інколи мене не вистачає, щоб їх зносити. Але я знаю свою місткість, і тому бажання розказати сусідам про мої подорожі ніколи не захоплює мене зненацька. Коли я чую, що вони своїм неподільним тягарем починають душити мене до землі, я користуюсь віддушиною. Я кажу, що хтось із моїх знайомих збирається подорожувати, я, звичайно, ніколи не допускаю, щоб мій знайомий справді почав подорожувати на очах у моїх сусідів, він завжди тільки збирається, і цього вже досить, щоб мої сусіди за мить порадами й заввагами спорожнили мої подорожі до таких обмірів, що я починаю боятися, чи не лишилося від моїх подорожей мокрого місця. Але цей страх зайвий, бо подорожі, відбуті на самоті, не зникають, вони лише тоншають обсягом, так що їх можна вложити між аркуші в книги, що я, зрештою рідко роблю, бо я боюся пожежі. Я вважаю, що, замість у книгах, їх далеко ліпше тримати в холодильнику, це добре і для подорожей, бо вони залишаються завжди свіжі, і для власника, який знає, що його найцінніші речі перебувають в одному місці. Наскільки це важливо, знає той, хто подорожує, як я, бо для нього цілком ясно, чому я, пишучи свій заповіт, волів, щоб мені в домовину поклали мій холодильник. Це не тому, що я скнара і шкодую залишити подорожі іншим, які не подорожували або які ніколи не матимуть змоги подорожувати для себе, як я, а просто тому, що без довгих вказівок, на які я вже не маю часу, з моїми подорожами вони не знали б, що робити, а я не люблю нічого профанувати. А крім того, тоді мої подорожі будуть ще дальші і значно триваліші, і, можливо, я потребуватиму більшу валізу. Мене тільки одне страхає : що коли мені там дадуть провідника ?

    Емма Андієвська. 1962 р.

[ << Previous 20 ]
Mazepa 99   About LiveJournal.com